Поради психолога батькам

Пам’ятайте:

Покарання – це моральний замах на здоров’я: фізичне і психічне.

Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.

Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Як уникнути помилок, працюючи з учнями початкової школи над виконанням домашніх завдань? (Пам’ятка для батьків)

Виховувати звичку виконувати домашнi завдання систематично.

Починати виконувати завдання можна вже через 1,5 – 2 години пiсля шкiльних занять. Оптимальний час — з 15.00 до 17.00.

Привчати дитину сiдати до роботи без нагадувань.

Навчити дитину користуватися годинником. Показати, як за годинником робити перерви (10 – 15 хв) для активного вiдпочинку i знову сiдати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно вiд того, можете ви їй придiлити увагу чи нi.

Навчити дитину спочатку складати орiєнтовний план майбутнiх дiй, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потiм самостiйно братися до роботи.

Навчити видiляти головне й другорядне, умiти зосередитись на головному.

Не забувати нагадувати учневi повторити правила, якi вивчали на уроках.

Виховувати у дитини самоконтроль, самоаналiз та самооцiнювання. Найпростiший спосiб — порiвняння сьогоднiшнього рiвня виконання з учорашнiм. Акцентувати увагу навiть на незначних перемогах, щоб дитина помiчала їх і намагалася досягати бiльших результатiв.

Не порiвнювати результати навчання своєї дитини з результатами iнших дiтей, а тiльки з її власними!

Не забувати вiдзначити стараннiсть дитини. Не створювати “хронiчний дефiцит похвал” через те, що дитина одержує нижчий бал замiсть очiкуваного високого.

На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашнi завдання. Перевіряти, чи правильно вона зрозумiла пройдений матерiал. У І семестрi краще це робити щовечора, а у ІІ — контроль можна зменшити до 2 – 3 разiв на тиждень.

Перевiряти — не значить “робити замiсть”: нiколи не пiдказуйте дитинi готових рiшень.

Примiтка. Пам’ятайте, що телевiзор, інтернет, гаджети — ворог № 1 успiшного навчання. Не потрiбно давати користуватися їми ранiше, нiж будуть виконанi усi завдання. Якщо дитина перебуває «в їх компанії» пiд час денного вiдпочинку, то їй буде важко зосередитися. Бажано контролювати використання.

 

Рекомендації батькам

Якщо ви бажаєте здоров’я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім’ї за принципами здорового способу життя:

живіть у певному режимі праці, відпочинку, харчування, а саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся;

починайте день з посмішкою та фіззарядки;

облиште курити, вживати алкоголь при дитині;

залишайте за порогом дому роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресової енергії, яка виснажує нервову систему, порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції;

не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову енергію, підвищити імунітет. Пам’ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших;

дуже добре, якщо ви захоплюєтесь спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину;

пам’ятайте, що всі ваші звички – це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, подарують комплекс нових відчуттів.

Якщо ви бажаєте бачити вашу дитину працьовитою (а лише це дає змогу реалізувати себе вжитті і претендувати на успіх), то:

ніколи не позбавляйте своїх дітей участі у сімейній праці. Це не тільки виховує навички, а й формує звичку робити щось у сім’ї;

ніколи не говоріть погано про наслідки діяльності дитини, прогнозуйте результат. Страх невдачі не повинен обмежувати творчість і ініціативу;

ніколи не виносьте «сміття з хати»;

не поділяйте працю в сім’ї на «жіночу» і «чоловічу». У цьому запорука виховання почуття обов’язку стосовно будь-якої праці, необхідність якої висуває життя.

Якщо ви хочете бачити своїх дітей здатними збудувати міцну сім’ю, бути щасливим у ній, подарувати вам вдячних і культурних онуків, то:

будьте витримані та спокійні у родинному колі, зберігайте доброзичливий, інтелігентний тон спілкування;

приділяйте своїм дітям максимум уваги у вільний від роботи час, співпереживайте разом з ними, створюйте атмосферу єдності інтересів у сім’ї;

з підкресленою повагою ставтесь до дружини (чоловіка) постійно підносячи в очах своїх дітей культ жінки, матері (батька – глави сім’ї, добувача). Уникайте суперечок, конфліктів, скандалів, навіть критики в присутності дітей;

обов’язково проводьте сімейні свята – це психологічне обґрунтування сім’ї як джерела єдності і радості!

Якщо ви хочете бачити своїх дітей культурно розвиненими особистостями, то:

не шкодуйте часу, коштів для спільного культурного відпочинку зі своїх дітьми. Людьми багата насамперед у своїй емоційній сфері. Не збіднюйте життя обмеження матеріальних та фізіологічних потреб, адже життя дається лише один раз;

знаходьте час читати самі і залучайте до книжкової премудрості дітей. Діліться враженнями з дітьми;

цікавтесь успіхами дитини в образотворчому мистецтві, хореографії, співах;

було б погано, якби у дитини з’явилося хобі. Дуже добре, якщо захоплення дитини успадковується від батьків, тоді ваш син або донька – назавжди ваш друг і спільник, а ви для них – високий авторитет.

Якщо ви не бажаєте бачити своїх дітей безпринципними, то: в жодному разі не дозволяйте собі займатися в присутності ваших дітей плітками, критиканством на адресу своїх родичів, знайомих, клієнтів, учителів. У дитини виникає підсвідоме, а тому неймовірно стійке переконання, що світ складається з обдурювачів і кретинів. Нігілізм і дворушництво увійдуть у плоть і кров ваших дітей, і цього вони ніколи не зможуть приховати та будуть позбавлені любові і підтримки оточення, бо набудуть слави жовчних і неприємних людей, а у підсумку – людей нещасних. Звичайно, ілюзії небезпечні, однак зневіра у людях – страшніше, бо ілюзії нас підводять іноді, а зневіра отруює життя щохвилини.

Особливо неприпустиме розвінчування учителя, який з усіма своїми недоліками намагається навчити хорошого. Якщо батьки навіюють своїй дитині недовіру до вчителя, дитина робитиме протилежні висновки навіть з того, що є правильним з усіх точок зору.

Якщо ви бажаєте, щоб ваша дитина зростала милосердною, приділяйте максимум уваги власним батькам, особливо коли вони хворіють або заслабли: не залишайте їх без турботи і допомоги, прикрашайте їхню самітність своєю присутністю, ласкою. Робіть це разом з дітьми.

Таким чином, вся система виховання в сім’ї повинна будуватись лише за двома принципами:

ваш власний стиль і поведінка мають відповідати вашому ідеалу у вихованні;

відповідно до вашого ідеалу ви повинні забезпечити такі умови, за яких різні види корисної діяльності поступово сформують особистість з вашої дитини.

 

Інформація для батьків

Шановні батьки!

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.
Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.
Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?
1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.
2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, слов
ників.
3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це – природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини» :
1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.
2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.
3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.
Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.
4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.
5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.
6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

 

КОРИСНІ ПОРАДИ

Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.
2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.
3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм
та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.
4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Активна батьківська допомога школі – обов’язкова умова підвищення ефективності навчальної і виховної роботи педагогічного колективу, важлива ланка у здійсненні належної освіти підростаючого покоління.

 

Батькам

Кожна дитина має право:

  • На рівень життя,необхідний для фізичного,розумового,духовного,морального та соціального розвитку;
  • На захист здоровя та медично-санітарне обслуговування;
  • На захист від поганого поводження,від відсутності турботи з боку батьків,або опікунів;
  • На захист від жорстоких,нелюдських або принижуючих гідність людини видів поводження чи покарання;
  • На захист від сексуальних домагань;
  • На проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разу їх розлучення;
  • На вільне висловлювання своїх поглядів з усіх питань,що стосуються життя;
  • На свободу думки,совісті,віросповідання;
  • На особисте життя,на недоторканість житла,таємницю кореспонденції.
  •  

Права дитини порушуються:

  • Коли не забезпечена безпека її життя і здоровя;
  • Коли її потреби ігноруються;
  • Коли по відношенню до дитини є випадки насилля або приниження;
  • Коли порушується недоторканість дитини;
  • Коли дитину ізолюють;
  • Коли дитину залякують;
  • Коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для неї рішення;
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття;
  • Коли її використовують і нею маніпулюють;
  • Коли її особисті речі не є недоторканими.

 

КОРИСНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ

1.Не нав’язуйте себе ніколи,і дітям зокрема.

2.Якщо не знаєте,як вплинути,зупиніться.

3.Позбудьтеся у вашому спілкуванні з дітьми тих способів і форм впливу,які викликають у них протест або негативну реакцію.

4.Вилучіть неприязнь до дитини і свої негативні емоції.

5.Дотримуйтесь принципу рівноправності й співробітництва.

6.Не фіксуйте увагу на невдачах.

7.Давайте якісні оцінки.

8.Не порівнюйте дитину з будь-ким,не ставте їй нікого за приклад.

9.Не висловлюйте дитині симпатії у надмірній формі.

10.Використовуйте різні форми словесної підтримки.

 

 

У Дніпропетровському обласному центрі соціальних служб для сімї,дітей та молоді за телефоном (056) 370 48 19 працює телефонна «гаряча» лінія

«Якщо ображають дитину» з питань порушення прав та інтересів дітей.

Режим роботи «гарячої» лінії з 9.00 до 17.00 у робочі дні.