ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

      у 2022-2023 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Основною метою у вихованні учнів є формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти ворогам Батьківщини та асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

У роботі з учнями педагогічні працівники школи спиратимуться на Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Національну стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2022 року (Указом Президента України від 25 червня 2020 року №344/2017), Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах та здійснюють виховну діяльність у відповідності до наступних ключових напрямів:

• Виховання патріотизму;

• Громадянське виховання;

• Превентивне виховання;

• ціннісне ставлення до себе;

• ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;

• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

• ціннісне ставлення до праці;

• ціннісне ставлення до природи;

• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань — національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

У зв’язку з визначеним основним завданням протягом 2022-2023 навчального року планується приділяти особливу увагу національному та патріотичному вихованню, тому в план виховної роботи включені заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді (додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2016 р. №641).

Метою проведення заходів з військово-патріотичного виховання є:

- поглиблення  знання  учнів про ключові  події ХХ століття, політичних, громадських, військових, культурних діячів, які були визначними для українського державотворення;

- актуалізація серед учителів та учнів ідеї соборності та суверенності держави - головних передумов розвитку незалежної України;

- формування та розвиток різні види вмінь, навичок, які мають стати фундаментом формування громадянської, історичної та національної свідомості школярів;

- активізація пізнавального інтересу учнів до засадничих державотворчих подій історії України ХХ століття;

- сприяння розвитку всіх видів інтелекту (академічного, практичного, креативного, емоційного й соціального) як умови всебічного розвитку особистості, її самореалізації;

- формування активної громадянської позиції учнів і почуття патріотизму.

Події, які переживає народ України упродовж 2013-2017 років, ще раз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потребує постійного захисту, глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається навколо нас. Тому на позакласні заходи запрошуються учасники бойових дій на Сході країни, представникиволонтерськихорганізацій, учасники Революції Гідності, члени сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО.

Одним із завдань освітнього процесу є духовно-моральна компетентність. Споконвіку люди високо цінували духовно-моральну вихованість. Глибокі соціально-економічні перетворення, що відбуваються в сучасному суспільстві, знецінені моральні ідеали, бездуховність, безвір'я й агресивність, що панують навколо, обумовлюють актуальність проблеми духовно-морального розвитку особистості. Відповідальність за формування системи моральних цінностей покладається на родину, суспільство та на систему освіти на всіх її етапах. Україна потребує підготовки широко освічених, високоморальних людей, що наділені не тільки знаннями, але й духовними рисами. Весь процес навчання повинен бути пронизаний виховними заходами.

Перед закладом на сучасному етапі розвитку постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучаснийсвітпред’являєвисоківимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість, здатна знаходити правильні рішення у конкретних життєвих ситуаціях.

Знайомлячи дітей з християнською мораллю та чеснотами, потрібно звернути увагу на такі чесноти, які були притаманні українцям: жертовність, поступливість, незлобливість, вміння прощати, скромність, стриманість у словах і поведінці, працелюбність, цнотливість, гостинність, патріотизм, високий естетизм життя, повага до старших, до жінки-матері, правдивість, щирість.

Головними завданнями роботи ліцею з сім'єю (сімейне виховання) є: пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків; організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних дня організації діяльності дитини вдома; гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин «педагоги – батьки». Планується здійснювати цілеспрямовану роботу у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Важливим в питаннях профілактики дитячої жорстокості та насильства є проведення належного сімейного виховання, відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім'ї та підняття її авторитету, підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Головним у діяльності класних керівників є превентивне виховання, яке спрямоване на реалізацію Концепції превентивного виховання дітей і молоді. Особливої уваги потребують питання, які передбачають впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.

Актуальним залишається питання щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді. Здоров’я збереження як вектор інноваційної стратегії виховання обумовлюється тим, що сучасна система освіти стає пріоритетним напрямом реалізації державної політики по зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, створенню здоров’язбережувального середовища. Цілеспрямований, системний, комплексний, діяльнісний, синергетичний підходи до вирішення проблем здоров’я підростаючого покоління, превентивного виховання, розбудови здоров’язбережувального середовища сприятимуть створенню необхідних умов для всебічного й гармонійного розвитку особистості, для життя в нових економічних умовах.

Педагогічними працівниками закладу планується забезпечити неухильне виконання спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення".

Велику увагу необхідно приділяти учням, які виховуються у сім’ях, що опинились у складних життєвих обставинах, з метою попередження безпритульності й бездоглядності, насильства над неповнолітніми, підліткової злочинності та правопорушень, запобігання торгівлі дітьми.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ:

 

1. На навчайте того, в чому Ви самі не обізнані.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета - виростити її для життя серед людей.

3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина навчиться їх самостійно виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена у своїх силах.

5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість - ознака слабкості, показ Вашої невпевненості в собі.

6. Будьте послідовні у своїх вимогах. Пам'ятайте, твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для - виконання правил,

спокійним тоном спілкування.

7. Дозволяйте дитині відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.

8. Виключіть із своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав». Поясніть, що це треба зробити тому, що це принесе користь. Дитина має звикнути до того, що діяти треба не за наказом, а тому що це доцільно, потрібно для когось.

9. Не порівнюйте свою дитину з сусідською. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

10. Ніколи не кажіть, що ніколи виховувати свою дитину, це означає,що Вам ніколи її любити.